Працювала асистентом кафедри української літератури (перейменованої на кафедру українського літературознавства та компаративістики) з вересня 2002 р. (під час навчання в аспірантурі - за сумісництвом), на посаді старшого викладача - з листопада 2008 р., в.о.доцента - із лютого 2011 р. У жовтні 2013 р. отримала вчене звання доцента (кафедри українського літературознавства та компаративістики). На сьогодні - доцент кафедри української та зарубіжної літератур. Останні навчально-методичні видання: Горбань А. В. Основи наукових досліджень : методичні рекомендації для студентів-філологів. – Житомир : ЖДУ, 2018. – 76 c. Горбань А. В. Українська література ІІ пол. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. : методичні рекомендації для студентів-філологів IV курсу. – Житомир : ЖДУ, 2018. – 88 c. Горбань А. В. Практичне завдання з літератури на державному екзамені. Методичні рекомендації для студентів-філологів IV курсу. – 2-е вид., доп. і перероб. − Житомир : ЖДУ, 2019. − 56 с.

Історичні алюзії, іронічний наратив, деконструкція, наратологія та інші літературознавчі методи ХХ ст.
Винниченкознавство – опублікувала монографію: Горбань А.В. «Почування, які викликають речі». Мала проза В. Винниченка у світлі авторської суб'єктивності : [монографія] / А. В. Горбань. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. – 175 с.
«Енеїда» І. Котляревського – вперше висунула й обґрунтувала концепцію алюзійного прочитання у 4-6 частинах «Енеїди» троянців як москалів, а війни за Латинське царство – як змагання за Гетьманщину між Московією, Європою (поляки, шведи) та Османською імперією; простежила в поемі антиколоніальний іронічний наратив, який спростовує «героїзм» Енея, Низа й Евріала; крізь призму історичних та біографічних алюзій інтерпретувала динамічні образи «Енеїди» І. Котляревського: Венери (Катерина ІІ), Енея (Петро І), Турна (Карл ХІІ), Мезапа (І. Мазепа), Авлета (І. Скоропадський), Покотиллоса (Я. Покотило) та ін. Горбань А. Історичні алюзії та іронічний підтекст в «Енеїді» І. Котляревського: колоніальний аспект / Анфіса Горбань // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2011. – № 4. – С. 56-72; № 5. – С. 80–94.
«Слово о полку Ігоревім» – із позицій наратології спростувала загальноприйняте датування «Слова...» 1187 р., натомість обґрунтувала пізніше написання пролепсисом-віщуванням про Пліснеськ (прив’язавши цю згадку до подій 1188 р.); вперше у студіях «Слова...» вираз «Карна і Жля» прояснила як історичну алюзію битви на р. Желянь (1093 р.); простежила багатоголосся аналепсисів про похід кагана Святослава (із князями Рюриком і Давидом), що покладає провину не на князя Ігоря; запропонувала альтернативні прочитання «темних місць». Горбань А. В. «Обаполи цього часу»: анахронії у наративній композиції «Слова о полку Ігоревім» / А. В. Горбань // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – 2018. – Вип. 67(2). – С. 235-248. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_fil_2018_67%282%29__26