Збір усноісторичних свідчень, спрямований на фіксацію пам’яті про сучасну війну та про радянське повсякдення.
Студенти працювали з внутрішньо переміщеними особами, ветеранами та учасниками бойових дій, людьми, чиї долі назавжди змінила війна. У записаних оповідях – історії про евакуацію та втрату дому, про щоденний досвід життя під обстрілами, про службу на фронті, про травми й надії, які несуть із собою повернення з війни. Не менш цінними стали спогади про радянські роки: черги, дефіцит, побутові практики, локальні традиції та маленькі сімейні наративи, яких не знайти в підручниках.
Представлені звіти виявилися напрочуд змістовними: вони відкрили маловідомі сторінки історії, показали, як великі події переломлюються в особистих долях, і нагадали, що усна історія, це важливий інструмент збереження живої пам’яті.
Зібраний матеріал поповнить архів усноісторичних свідчень, який формується на кафедрі історії України, і стане у нагоді сучасним та майбутнім дослідникам.
